| Головна » Методична скарбничка » Виховна робота » Виховна робота |
| [ Викачати з сервера (199.8 Kb) ] | 04.11.2014, 12:36 |
Сценарій свята «Україна моя – сильна духом земля…»
Слайд 1 1 учениця Шановні глядачі. Вас вітають учні 4-Б класу на святі «Україна моя, сильна духом земля...». Бажаємо приємного перегляду. Слайд 2 2 учень З далекого краю, з далеких світів Журавлик додому на крилах летів. Минав океани, ліси і моря, Вдивлявсь крізь тумани: –Чия це земля? Чиї це долини, чиї це луги, Чию це калину гойдають вітри? Впізнав батьківщину: – Моя це земля, Моє тут гніздечко і мова моя. До вашої уваги – танець «Віночок». Виконують учениці 4-Б класу
(Танець «Віночок»
Слайд 3 3 учениця Любі друзі! Хоч маленькі, Ми вже добре про те знаєм, Що зовемось українці Й українських предків маєм. Батько, мати, брат, сестричка І всі інші члени роду, Всі належать до одного Українського народу. Бо родитись українцем – Це велика честь і слава, Рідний край свій полюбити – Найважніша з усіх справа.
Слайд 4 4 учень Діти, запам’ятайте дату – 24 серпня 1991 року. В цей день прийнято Акт проголошення незалежності України, за яким Україна має свої державні символи: герб, прапор і гімн. Герб – символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.
Слайд 5 5 учень Національний прапор України – синьо-жовтий стяг. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір зерна, хліба. Це і колір золотого сонечка, без ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір – це колір мирного чистого неба.
Слайд 6 6 учень і 7 учениця (Діалог) Хлопчик -Хто ти, дівчинко мала?
Дівчинка -Українка молода.
Хлопчик -А який твій знак рідненький?
Дівчинка -Гордий тризуб золотенький, жовті ниви, сині гори, -Жовто – сині в нас прапори!
Хлопчик -Хай нам будуть помагати Господь Бог і Божа мати! В основу сучасного Державного гімну України покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна». Встаньмо ж і вшануймо найурочистішу пісню держави!
(Звучить Гімн України)
Слайд 7 8 учень У всіх людей одна святиня. Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини.
Слайд 8 9 учень У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни течуть. Тут кожна билинка і кожна травинка Вигойдують мрії на теплих вітрах, Під вікнами – мальви, в саду – материнка, Оспівані щедро в піснях.
Слайд 9 10 учень Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї, ЇЇ вечорами по всій Україні Співають в садах солов’ї. І я припадаю до неї вустами, І серцем вбираю, мов спраглий води. Без рідної пісні, без мови, без мами Збідніє, збідніє земля назавжди.
(Звучить пісня Н. Май «На добро».)
Слайд 10 11 учень А чи знаєте ви, звідки пісня взялася в Україні? Ось послухайте, ми вам про це розповімо. ...Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи дістали витонченість і красу, німці – дисципліну і лад, італійці – хист до музики. Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог до престолу і раптом побачив у кутку дівчину. Вона була вбрана у вишиту сорочку, на голові багрянів вінок з червоної калини. –Хто ти? Чого ти плачеш? – запитав Господь Бог.
12 учениця –Я – українка. А плачу, бо стогне земля моя від крові й пожеж. Брати в чужині гнуться, вороги знущаються з сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
11 учень –Чому ж ти не підійшла до мене вчасно – здивувався Бог. – Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму лихові? І Бог вирішив подарувати найдорожче – пісню. Узяла українка дарунок, міцно притиснула його до серця. І понесла пісню в народ.
(Звучить пісня «Україно, ми твоя надія»)
Слайд 11 13 учень Дуже гарні українські звичаї та обряди. Українці мають славних поетів, письменників, малярів, музик та вчених. Українські вишивки, писанки й інші твори народного мистецтва дивують своєю красою цілий світ. Український народ славиться не тільки піснями й працею, а й жартами. (У виконанні учнів 4-Б класу звучить гумореска.Степана Руданського «Сто вовків»)
Слайд 12 Сто вовків 14-15 учні - Чого, братику, так зблід? Що з тобою сталось? - Ах, за мною через став аж сто вовків гналось! - Бог з тобою!..Сто вовків!..Та б село почуло… - Та воно так і не сто, а п’ятдесят було. - Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось? - Ну, Іванцю, нехай так, але десять гналось. - Так і десять не було! Знать один усього? - А як один? Аби вовк! Страшно і одного… - А, може, то і не вовк? - А що ж то ходило? Таке сиве та мале, а хвостик, як шило.
Слайд 13 16 учень Проте, на жаль, доля України склалась так, що вся її історія – це один суцільний ланцюг воєн і виснажливих змагань за волю і незалежність. Віками відстоювали горді наші побратими право господаря на своїй землі, право називатися українцями.
Слайд 14 17 учень То було 22 січня 1918 року. У Києві, на майдані святої Софії зібралося багато люду. У церквах дзвонили дзвони, вулицями марширувало українське військо, грали оркестри, лопотіли на вітрі національні прапори. То було велике свято – Україна проголосила себе самостійною, вільною державою.
Слайд 15 18 учень А через рік, 1919, того ж 22 січня, на майдані святої Софії в Києві було проголошено злуку всіх українських земель в одну спільну Соборну Українську державу. Західна Україна об’єдналася із Наддніпрянською Україною, щоб зміцнювати і розбудовувати власну державу. Нині в цей день ми святкуємо державне свято – День соборності України.
(Перегляд відеосюжету «День соборності України)
Слайд 16 19 учень У зимовий ранок засіяло Сонце волі у моєму краю! Вийшли люди перед храм Софії, Де колись лунала княжа слава. Хтось сказав: «Сповнились наші мрії! Україна вільна вже держава!» Хтось сказав – і всі почули люди, З Києва – аж ген поза Карпати: Україна є, була і буде! Вже її нікому не зламати!
Слайд 17 20 учень Встала мати Україна, сонце засвітила, Пробудилася народна незнищенна сила. Сотні літ нас розтинали, та не побороли, Бо не вмерла Україна і не вмре ніколи!
Слайд 18 21 учень Цікаво знати, що майже третина всіх українців мешкає за межами Вітчизни, в інших землях та державах. Але і там, на чужині, вони бережуть любов до рідного краю. Знайте, щоб цю землю милу Міцно, щиро покохати, Треба все її минуле Добре вивчити, пізнати. Треба знати те, як предки На землі колись цій жили, Як грудьми її своїми Заступали, боронили.
Слайд 19 1 учениця З ясними, як небо очима Хто думати міг чи гадати, З ясними, як небо очима, З ясними, як небо очима, Спи, братику, сном найміцнішим,
(Хвилина пам’яті за полеглими бійцями АТО)
Слайд 20 22 учень Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаєм, Хай буде більше в світі в нас братів! Хай в кожній хаті будуть короваї, Щоб люд ніколи їсти не просив. Україна – миролюбна держава з цікавою історією, своєрідною духовною культурою, працьовитим народом, солов’їною мовою, давніми звичаями, веселими піснями і запальними танками. Один з яких, жартівливий танець «Черевички», пропонуємо до вашої уваги.
(Танець «Черевички»)
Слайд 21 23 учень Україно велична! Я твій громадянин, я прагну підростати, Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла. Моя свята і рідна Україно-мати, Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Слайд 22 24 учень Щоб цвіла Україна моя, Ми даємо обіцянку нині, Вчитись так, щоб набуті знання Пригодились моїй Україні. (Звучить пісня «Україна – це ми»)
| |
| Переглядів: 792 | Завантажень: 12 | | |
| Всього коментарів: 0 | |