Головна » Джерело ідей » Моя творчість » Проби пера |
Мій Богуславе Ми народилися в містечку понад Россю. (Яка краса довкола нього! Боже милий!) Тут пасма золотавого волосся хлібів Куйовдить вітер сизокрилий . Навколо міста грізним частоколом Стоять ліси прадавні, предковічні. Колись вони були дрімучим бором, А зараз-дендропарк, оправа річки. Ця срібна велич-древня й юна Рось, Дзвінка струна, блакитноока річка. Якби хоч раз почути довелось, Про що дзвенить-співа її водичка. Згідно переказів, у давнії віки Тут підкоряли хвилі козаки. Стихії не боялися вони, Козацькі „ чайки ” – то міцні човни. Обидва береги у розсипах каміння, Що гріє попід сонцем сірі спини. Мільйони років сушить їх проміння, Січе мороз і поливають зливи. Один між ними-велетень граніт! Йому немає поміж брил тих рівні! Імення каменя понад дві сотні літ Співзвучне з іменем красуні-Бондарівни. Немало в книзі міста сторінок. Червоних дат, легенд і вчинків славних, Багато чоловіків і жінок, Що літопис писали Богуслава. О,Богуславе! Квітни і буяй! Наш молодий , хоча й тисячолітній край , Завжди тіш серце і приваблюй очі! Мій Богуславе! Смійся і тони У мареві садів і шепотінні поля! Немає в світі ближче сторони! Хай омина біда тебе і пестить доля! | |
Переглядів: 365 | |
Всього коментарів: 0 | |