Головна » Джерело ідей » Моя творчість » Проби пера |
Пригоди Колобка (За мотивами казки «Колобок») Влітку, теплим раннім ранком стелиться туман на ганку, Вкрилися росою стіни невеликої хатини . В ній живуть уже давненько дід з бабусею старенькі. Лагодять, голублять хатку, та не мають в ній достатку. Порожньо в тісній коморі - ще зерно стоїть на полі , Тихо у старій повітці , в курнику, в кролячій клітці . Тільки пес Рябко кудлатий стереже сумлінно хату: Ніч проспить , а вдень скакає - горобців швидких лякає . Раз дідусь , ввійшовши з двору, мовить слово до дружини : “Ти сходи , стара , в комору та спечи якусь хлібину.” Бабу двічі не просити . І рецепт напам’ять знає : Треба тісто замісити для хлібця чи Короваю . Весело кружляють іскри у печі , а вона пече не здобу й калачі . Назмітавши борошенця на совок, змайструвала баба булку-колобок Посадила на віконце-хай холоне . Бач, який рум’яний , аж червоний Крикнула до діда : ”Не барися!” А втікач з віконця покотився . Стрибнув з підвіконня на підлогу, з призьби покотився на дорогу, Вискочив швиденько за ворота . Тільки не потрапити б до рота . Котиться стежиною, співає . Тут його Вухань перепиняє . Хоче зайчик смачно закусити , та не може хитрого зловити . Поскакав собі рум’яний далі . Бачить - вовк спирається на палю . Хоче Колобочка він загризти , та не дався хитрий себе з’їсти . Чимчикує , сів спочити , боки розминає , бурого ведмедя помічає . Той голодний , ще не снідав нині . Колобок не дався й цій звірині . Перестріла Колобка лисиця... Компліменти сипле ( для годиться! ) Цмокала , всміхалася , хвалила . Обдурила бідного і... з’їла ! Залишила казочку на пам’ять . А переказала її вам я . | |
Переглядів: 343 | |
Всього коментарів: 0 | |