П`ятниця, 26.04.2024, 11:02
Вітаю Вас, Гість
Головна » Методична скарбничка » Виховна робота » Виховна робота

Прощавай, початкова школо
26.05.2016, 20:02

Сценарій свята «Прощавай, початкова школо!»

(На фоні музики)

1-й учень

У ласкавому травневому повітрі

Бузковий запах ллється і бринить.

І на шкільному нашому подвір’ї

Останній дзвоник скоро продзвенить.

2-й учень

Це сльози й радість, свято і прощання.

Для когось він лунає перший раз,

Для когось справді буде він останній,

А нас покличе він у п’ятий клас!

1-й учень

Зацікавлена зала затихла в чеканні:

Ось вона неповторна мить.

Наші учні на бал свій прощальний

Йдуть, щоб усіх підкорить.

2-й учень

Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час!

Вище голови! Йдіть веселіше,

Бо усі вже чекають на вас.

(Марш «Ми – першокласники». Вихід випускників)

3-й учень

Згадаймо той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам перший раз,
Коли ввійшли ми із портфелем
У свій найкращий перший клас.

4-й учень

Ми всі були смішними малюками,

Коли ішли тоді у  перший клас,

З бабусями, сестричками, батьками

За парти сіли свій найперший раз.

(Музична заставка журналу «Єралаш»)

Сценка «Сімя першокласника»

Син

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають —

Смішно і казать комусь —

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»

Батько. — Ти чому образив Віку?

Мати. — А чому отримав двійку?

Батько. — І чому прийшов так пізно?

Мати. — Та чому в шкарпетках різних?

Батько. — Ти чому такий непослух?

Мати. — А чому не стелиш постіль?

Батько. — Ти чому це вірш не учиш?

Мати. — А чому портфель без ручки?

Батько. — І чому такий синець?

Син

— Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —

Хоть би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи —

Хай питають вчителів.

5-й учень

Було 15 хлопчиків швиденьких 
Усі такі  рухливі і меткі.
Тоді були ми горобці дрібненькі, 
А зараз, ніби лебеді, стрункі!

6-й учень

Тоді в  дівчаток були банти пишні,
Букети квітів пахли у руках.
Палали губки – наче спілі вишні,
Ховалася допитливість в очах.

(Барбарики «Доброта»)

Сценка «Тато і першокласниця»

—Тату, а чому іде дощ?

—Завтра запитаєш у вчительки.

—Тату, а в Баби-Яги бабенятка є?

—Звідки я можу знати?

—Тату, а нащо коняці коси на плечах?

—Поцікався у коняки.

—Тату, а мотоцикл  любить цукерки?

—Не знаю, я йому не пропонував.

—Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

—Що ти, моя дитинко? Як можна?

Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше будеш знати.

— От же непосидюче. І чому вас тільки в школі вчать? Хоч би швидше ці вихідні закінчились.   

7-й учень

Хвилюються усі на нашім святі,

І навіть вся природа за вікном,

Хвилюються директор, мами й тата,

Бо час настав вручити нам диплом!

8-й учень

Слово для привітання та вручення дипломів випускникам початкової школи надається директору школи Івченко Катерині Андріївні та заступнику директора Коренюку Владиславу Олександровичу.

(Вручення дипломів)

9-й учень

Сьогодні в день святковий урочистий

Прийміть дарунок вдячності від нас.

Такий доречний, щирий і барвистий

Цей дивовижний легкокрилий вальс.

(Дівчата класу танцюють вальс «Анастасія»)

10-й учень

Найсвітліша дорога на світі –

Це дорога до знань, до школи.

Пам’ятаймо про це, любі діти,

Не забудьмо ніде і ніколи.

11-  учень

І хоч важко нам вчитись буває,

Бо наука - серйозна штука.

Вчитель нас усьому навчає,

По дитинству веде за руку.

12-й учень

Огорне добром і терпінням,

Відкриє нам серце своє.

Дивись, кілька років учіння -

Малюк джентельменом стає.

(Заставка «Джентльмен-шоу». Вихід джентльменів.)

 1. Панове, невже у нас випускний?

 2. Так, сер, чотири роки - це вам не жарти.

 3. А пам’ятаєте, які наукові дискусії ми вели зі Світланою Анатоліївною? Мені її просто жаль. У неї не було шансів.

 4. Так, сер, і не кажіть, є що пригадати.

 5. Скільки ґуль понабивали! А які були баталії!

6. А я згадую чергування і вереск чергових: «Запрошую всіх на перерву!» - та в шию всіх, в шию, та з класу. Оце чергували!

7. Панове! А як ми грали у футбол!

8. А як закохувалися у молодих леді!

9. А як ми заздрили цим чепурухам!

10. А як ми чекали вихідних!

1. А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли в 1 клас, і нічого не вміли?

2. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати. Правда, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.

 3. А може і не сім, подивимося, що вирішить міністр освіти. Можливо, по закінченню школи ми всі відправимось на пенсію.

 4. Тим краще. До пенсії я точно всьому навчусь.

 5. А я так довго плакав за дитячим садком.

 6. А тепер?

 7. А тепер ще довго буде плакати за початковою школою.

8. А я  вам чесно скажу: життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве. І мрію я давно, про життя таке зняти кіно.

9. Кіно?

10. А що, панове, цікава ідея.

11. Отже, досить розмовляти. Увага, час прийшов мотор включати.

(Фільм про початкову школу «Мама, мамочка»)

13-й учень

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без свого родинного тепла?

14-й учень

Ви ж нас, як пташенят, в гнізді ростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

15-й учень

Чотири роки нас водили вранці,

Несли портфелі наші й ранці.

Із нами ви уроки вчили,

І малювали, і лічили.

16-й учень

Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо,

При цьому готувати їсти,

Білизну прать, місити тісто.

17-й учень

Нести домашнії турботи,

Ходити на свою роботу

І залишатися, на диво,

Красивими і молодими.

18-й учень

Для тат і мам,

Бабусь, братів, сестричок

Від нас – веселий танець «Черевички».

(Ансамбль виконує танець «Черевички»)

19-й учень

Усі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

20-й учень

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

21-й учень

Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

22-й учень

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Його усмішку чарівну

Ми залишаєм на спогад.

23-й учень

Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

1-й учень

Учитель…серце завмирає.

Учитель…гордо так звучить.

Мій вчителю, хай сонце сяє

Над Вами добру сотню літ.

2-й учень

У нас у всіх прощальний настрій,

Ми всі схвильовані украй.

Тож скажем разом: «Старша школо, здрастуй!

А початкова школо, прощавай!»

3-й учень

Усім, хто дбав про наші знання, розваги,  безпеку,  затишок та комфорт – адміністрації школи, вчителям, бібліотекарям, медсестрі, технічному персоналу наше сердечне «Спасибі!».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Виховна робота | Додав: Lightning
Переглядів: 776 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
avatar