Тема:  За тиждень – Великдень!

Мета:

розширити та поглибити знання учнів про традиції святкування Пасхи. Показати красу і значущість одного з найбільших християнських свят. Розвивати творчі здібності, зв’язне мовлення учнів. Виховувати глибоку повагу до традицій свого народу.

Обладнання:

презентація в PowerPoint «За тиждень – Великдень», аудіозапис «Великодні святкові дзвони», відео на пісню Марії Бурлаки «Писанка».

Хід заняття:

І. Організаційний момент

ІІ. Вступна частина

1. Створення проблемної ситуації

(Лунає аудіозапис «Великодні святкові дзвони»)

• Що ви зараз чули?
• Діти, а де ми можемо їх почути?
• Коли ми їх чуємо, то про що вони нам сповіщають?
• Вірно, дзвони ми можемо почути в церкві коли розпочинається святкова відправа. Саме сьогодні ми поговоримо про одне з найбільших свят  у році, яке святкують у всіх країнах світу – Великдень.

2. Фронтальна бесіда

•  Яку подію ми відзначаємо на Великдень?
•  Якими словами за традицією українці вітають одне одного на Великдень?
•  Які слова-ознаки ви дібрали б, характеризуючи українське свято Великодня? (Весняне, традиційне, християнське, православне, радісне, світле, обрядове...)
•  Чи відзначають Великдень у вашій родині?
•  Що відбувається в православних храмах цього дня?
•  Як мають поводитися люди у Великоднє свято? Чи можна в цей день бути сердитим, злитися, гніватись на кого-небудь?

ІІІ. Основна частина

1. Розповідь учнів-дослідників про традиції свята (з мультимедійним супроводом)

Напередодні Великодня відзначають Вербну неділю. У цей день жінки, нарізавши вербових гілочок, несли до церкви, щоб їх посвятити. Галузки зберігали як оберіг від недуг та грому. Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає весну. Було, зазвичай, матері, принісши освячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:

Не я б’ю, верба б’є,

За тиждень - Великдень.

Уже недалечко краснеє яєчко.

Будь здоровий, як вода,

Будь багатий, як земля,

Будь плодний, як лоза.

         Останній передвеликодній четвер називається Чистим. Господарі у цей день чистили кабанців, корів, прибирали. Жінки вранці виносили на подвір’я діжі, більш загартовані діти, якщо було тепло, починали купатися. Щоб тіло було чистим.

         Наступний день тижня – Страсна п’ятниця. Ні шити, ні прясти у Страсну п’ятницю не можна. Також не можна рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. У п’ятницю печуть паски. Як тільки господарі поставлять паски у піч, вони йдуть на город і садять розсаду – «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена, її їсти не можна – гріх! За народним календарем у Страсну п’ятницю не можна було співати. Хто співає на Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

         Наступний день тижня – Великодня субота. У суботу. Напередодні Великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки. Писанки переважно виготовляли дівчата. У перший день Великодня, зібравшись біля церкви або у центрі села, дівчата дарували свої вироби хлопцям.

2. Конкурс «Збирання великоднього кошика»

1. Відгадування загадок

• Діти, а у ваших сім’ях відбувається така традиція – збирання кошика до освячення? Давайте зараз спробуємо уявити собі цей обряд.
•  

• В кожнім місті і селі

На Великдень головна

На столі.   (паска)

• Зі мною кожен бутерброд заглядає прямо в рот. (ковбаса)  
• Молоко в казан налили,

Довго парили, варили,

Аж поки притомилося

І твердим зробилося.       (сир)

• Воно у каші розтає –

І та смачнішою стає.       (масло)

• Лиш один зубочок взяв,          

Разом з хлібом пожував –

Мов вогнем, язик припік.

Називається …..                    (часник)

• Що то за гість, що сам себе їсть?         (свічка)
• Барвисте яйце

По столу котилось.

З ковбасою подружилось,

Біля хрону покрутилось

І в храмі освятилось.                 (писанка)

• Уявіть собі, що символи Великодня ожили і розмовляють. Давайте послухаємо, про що вони спілкуються.

2. Інсценізація «Великдує кругла паска» 
   Ведуча 

Великдує кругла паска... 
Паска 
Гей, посуньтеся, будь ласка, 
І заграйте мені марша, 
Я ж між вами тут найстарша. 
Ведуча

На це каже ковбаса: 
Ковбаса 
Затанцюю гоп-са-са, 
Розступїться, вліво, вправо. 
Тут сьогодні маю право. 
Ведуча 
Обізвались молодички 
— Писаночки невеличкі. 
Писанки 
Хоч хвалитися і гріх 
— Ми найкращі від усіх. 
Ведуча 
А ось масло промовляє 
— Собі ціну добре знає. 
Масло 
Милі крашаночки ясні, 
Я, вклонившись, вам поясню, 
Що і моя роль чимала, 
Аби паска була вдала. 
Ведуча 
А тут сир шумить: 
Cир
«Ого! Як без мене тут було? 
Як же Пасху без мандриці, 
Дорогенькі молодиці?» 
Ведуча

Обізвалась знову паска. 
Паска 
Прошу тихше всі, будь ласка. 
Хай сім'я сіда до столу, 
Міцна буде і здорова. 

Радуйтеся щиро нині –

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

3. Ознайомлення із традицією святкування Великодня – Христового Воскресіння

• Після великої відправи православні люди поверталися додому де виконували ряд традицій перш ніж скоштувати великодньої паски. Послухайте та запам’ятайте!

Коли родина поверталися додому, перш ніж сісти за стіл всі родичі повинні були помити обличчя. Господар дому наливав воду у миску, а на дно клав крашанку. Спочатку мила обличчя дівчина потім хлопець, господиня, а останнім господар дому. Після кожного вода зливалася, а крашанки забирала дівчина, щоб бути гарною.

4)  Перегляд відео на пісню Марії Бурлаки «Писанка». Виконання пісні учнями (караоке).

• Про що ви дізналися з пісні?
• Які символи зображують на писанках?
• А чи знаєте ви, чому саме писанки та крашанки є головними символами Великодня? Послухайте легенду.

5. Ознайомлення учнів з легендою про писанки та крашанки
6.  

Коли злі люди вели Ісуса Христа розпинати на гору, що називається Голгофа, він тяжко ніс свій хрест. Вороги сміялися з нього, кидали в лице каміння, а малі діти, які любили Ісуса бігли попереду і збирали каміння складаючи в пазуху, аби менше лишалося ворогам. А як висипали то були не камені, а гарно розписані яйця.

Так віддячив Бог маленьким дітям за їхню любов, та добрі малі серця.

• Як ви гадаєте, чи так само відзначають Великдень і у інших країнах світу?

Давайте здійснимо невелику передвеликодню мандрівку.

6. Інформаційний-екскурс «Як у світі святкують Великдень»

В усіх християнських общинах дотримуються основних великодневих ритуалів – це і відвідання святкового богослужіння, і фарбування яєць, і святкова здоба.  Однак у кожній країні є свої особливі традиції та символи Великодня, із якими я вас сьогодні ознайомлю.

Німеччина

Саме в Німеччині вперше з’явився один із популярних символів Великодня – кролик, який приносить у корзинці великодні ласощі. За однією легендою, богиня весни та родючості Еостра перетворила птаха у кролика, але він продовжував нести яйця і ховав їх у саду. Інша легенда пов’язана з біблійною історію про Ноїв ковчег. Коли ковчег під час Великого Потопу наштовхнувся днищем на верхівку гори Арарат, у ньому пробилась діра. Тоді кролик закрив її своїм хвостиком і врятував всіх від загибелі. Кролик – улюблений персонаж Великодня у німецьких дітей, адже батьки заздалегідь готують маленькі корзинки, кладуть туди шоколадні яйця і цукерки та ховають їх у будинку. А діти потім шукають гостинці від великоднього кролика. Також у Німеччині є традиція плести із гілочок, квітів та стрічок вінки, святити їх у церкві і прикрашати ними будинки. У святкову суботу у багатьох німецьких містах влаштовують Великоднє вогнище, що символізує перемогу над зимою та прихід весни.

Англія

Цікава традиція є в Англії: у ці святкові дні на вулицю прийнято виходити винятково у новому одязі – адже це свято знаменує прихід весни і початок нового життя, тому Великодневі свята – час «шаленого» шопінгу: скрізь розпродажі та неймовірні знижки. Ще одна традиція – прикрашати храми, домівки і святковий стіл квітами, особливо білими ліліями, що є символом материнства і непорочності. За легендою, богиня родючості Юнона, годуючи дитину, пролила трохи молока на землю – у тому місці розквітли білі лілії. Чистий четвер називають Четвер милостині – у цей день монарх традиційно роздає у соборі мішечок з монетами (кількість яких відповідає віку монарха). Кожного року Єлизавета II проводить цю символічну церемонію у соборі одного з міст Англії.

Франція

У Франції головним символом свята вважається дзвіночок. Його дзвін символізує вічне життя і радість. І дорослим, і дітям прийнято дарувати шоколадні монетки – щоб гроші водилися.

Польща

У Польщі найцікавіше починається на наступний день після Великодня, який називають «Мокрий понеділок» – у цей день молоді люди обливають один одного водою, що символізує вдачу, здоров’я та добробут. Ця традиція також допомагає молодим панянкам зрозуміти, кому вони подобаються.

Іспанія

Невід’ємною частиною свята в Іспанії є релігійний Великодній хід, під час якого розігруються Страсті Христа. Учасники процесії проходять вулицями в гостроконечних ковпаках з отворами для очей, уособлюючи собою грішників, які каються. Також прийнято прикрашати пальмові гілки – щороку родини змагаються у цьому мистецтві.

Італія

Жителям та гостям столиці Італії випадає особлива радість – вийти на площу Ватикану, де сам Папа Римський читає великодню проповідь. Святковий стіл в Італії неможливо представити без коломби, що нагадує паску, але має лимонний аромат і вкрита мигдальною глазур'ю. Ця випічка може мати форму голуба або хреста. Святковий понеділок італійці називають Pasquetti (Маленький Великдень) – у цей день вони йдуть на пікнік і проводять час із рідними та друзями.

Америка

В Америці популярною є традиційна великодня забава – катання яєць по газону. Учасники мають спускати великодні яйця зі схилу, і виграє той, у кого яйце далі «пробіжить». Найбільше змагання відбувається на газоні поблизу Білого дому.

Норвегія

У Норвегії є унікальний феномен – великодні детективи. Неймовірно, але там у цей час всі традиційно дивляться детективи по телевізору і читають гостросюжетні романи цього жанру. Вважається, що початок цій традиції поклала реклама детективного роману, яку видавництво Gyldendal розмістило в газетах у Вербну неділю у 1923 році. Однак самі норвежці зізнаються – у них таке спокійне життя, що їм не вистачає гостроти відчуттів, тим більше – що ще робити на дачі на вихідних, як не читати детективи? Також в Норвегії прийнято прикрашати будинки жовтими нарцисами і зображеннями курчат – міста у ці дні стають яскраво-жовтими.

Україна

Щодо великодніх традицій у нас, в Україні, то не можна не згадати про писанки. Щорічно проводяться фестивалі писанкарського мистецтва, на яких можна побачити справжні шедеври – кожен елемент розпису має своє значення та є особливим символом. При чому традиції розпису варіюються в залежності від регіону. На Великдень родини приходять до церкви із корзинкою на святкову службу, і священик окропляє їх святою водою. Чим більше святої водички попало – тим більше здоров’я та благополуччя увійде до домівки в цьому році. Ну а після традиційної освяти популярною є «битва писанками» – виграє той, чиє яйце не потріскалося. За повір'ям, доки на Великдень чутно дзвін дзвонів у церквах і всюди звучить урочисте «Христос Воскрес!» і «Воістину воскрес!» – добро перемагатиме над злом і кінця світу не буде.

ІV. Підсумок заняття. Гра «П’ять речень»

Заняття добігає до кінця давайте пригадаємо про що ми говорили з вами? Сформулюйте свої враження у п’яти реченнях.