Діана Біліченко

Моя країна

Це усе – моя країна.

Вона зветься «Україна»!

В ній є мама, братик, тато,

А ще друзів в ній багато.

Маємо бажання щире:

Щоб країна жила в мирі.

Першоцвіти

Сніг зійшов, квітують квіти.

Звуться вони – першоцвіти.

Проліски і ряст, підсніжник –

Всі вони квітують ніжно.

Треба їх охороняти

І з корінням не зривати.

Їх стає щороку менше –

Люди топчуть їх безмежно.

Продають квіток букети,

Рвуть і нищать без потреби.

Осінь

Кажуть, осінь щедра й гожа,

На лисичку чимось схожа.

Бо руде  убрання має.

Зиму радісно стрічає.

Вітер листячко ворушить.

Яблука достиглі трусить.

Я збираю їх у кошик.

Ой, яка ж ти щедра, осінь!

Грибочки

У лісочку на горбочку

Виросли боровики-грибочки.

Ми із мамою гуляли,

Повний кошик назбирали.

Із грибами добра юшка,

Не відтягнеш і за вушка.

Метелик

Веселий метелик навколо літає.

На квіти барвисті в садочку сідає.

Із самого ранку до пізньої ночі

Він крильцями, бідний, тріпоче, тріпоче…

Заплакав метелик: «Стомилися ніжки!»

І ліг відпочити в м’якесеньке ліжко.

Котик

Кіт рудий сметанки хоче.

Він муркоче і нявкоче.

На сметанку очі косить –

Жалібно сметанку просить.

На столі сметанка є,

Та бабуся не дає.

Вусатий злодій

Одного разу кіт Мурко

Поцупив з кухні молоко.

А нині ходить, плаче,

Бо молоко ж гаряче!

Обпікся, бо не дмухав

На блюдечко злодюга. 

Загадки

1. Хоч дротів не маю я,

           Зігріваю всіх щодня. (Сонце)

2. В ній звірята проживали –

           Від морозу поховались. (Рукавичка)

3. В кожнім домі річ ця є.

           Аладдін любив мене. (Лампа)

"Зерна доброти" - 2015

Моя колиска – Україна!

Моя колиска – це моя країна.

В ній праця, свято, пісня і добро.

Я народилась тут, на Україні

І хочу, щоб спокійно в ній було.

Я хочу, щоб з’єдналися родини,

Бо схід і захід – це одна сім’я.

Щоб в рідній серцю милій Україні

Нарешті вже закінчилась війна.

Ні – війні!

Сяє сонце в Україні,

Зігріває сяйвом нас.

Мріють діти на Донбасі,

Щоб було усе гаразд.

І щоб кулі не літали,

В школу щоб могли ходить,

Щоб оцінки заробляли

І могли у мирі жить.

І на Київщині світить

Тепле сонечко мені.

Хочу я у мирі жити,

А війні кажу я: «Ні!»

Чому?

Чому людина зрозуміть не хоче,

Що їй природу треба берегти?

Он ліс, послухайте, щось тихо так шепоче,

Він просить нас йому допомогти.

Красу його ми нищим рік за роком.

Людино добра, вчасно зупинись!

А то, дивись, зненацька, ненароком

В пустелі жити будемо колись.

Діти-квіти

Виходиш в сад вишневий влітку,

Зриваєш чорнобривця квітку.

Радієш, що калина в  цвіті,

Суцвіття мальв колише вітер.

І любиш Україну-неньку,

І маму, що встає раненько.

І хочеться весь світ обняти,

І радість людям передати.

Ми, діти, українські квіти,

Бажаємо рости й дружити.

Українська пісня

Пісня лине солов’їна,

Обіймає сад крилом.

І як тільки вона стихне,

Стане сумно за вікном.

Бо ця пісня про країну,

Про Карпати і Дніпро,

Про вербу і про калину,

Про людей і про добро.