ВАШІ ДІТИ  - ТРЕТЬОКЛАСНИКИ.

ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ

Шановні батьки!

Третій клас є переломним у житті молодшого школяра. Багато вчителів відзначають, що саме з третього року навчан­ня діти починають свідомо ставитися до навчальної діяльнос­ті, виявляти активний інтерес до пізнання.

Це значною мірою пов’язано з тими істотними змінами, які відбуваються в загальному інтелектуальному розвитку ді­тей у даний період. Психологічні дослідження показують, що розумовий розвиток учнів між другим і третім класами ха­рактеризується «стрибком». Саме на цьому етапі навчання відбувається активне засвоєння й розвиток розумових опе­рацій, інтенсивнішого розвитку набуває вербальне мислення, тобто мислення, що оперує поняттями.

Нові можливості мислення стають основою для подаль­шого розвитку інших пізнавальних процесів: сприйняття, уваги, пам’яті. Відомий дитячий психолог Д. Б. Ельконін, ха­рактеризуючи особливості розвитку молодших школярів, за­значав: «Пам’ять у цьому віці стає мислячою, а сприйняття вдумливим».

У цей час активно розвивається й здатність дитини довільно управляти своїми психічними процесами, вона вчить­ся володіти своєю увагою, пам’яттю, мисленням.

Ці зміни в інтелектуальному розвитку третьокласників слід активно використовувати під час розвивальної роботи з ними. Істотну допомогу в проведенні роботи, спрямованої на реалізацію значних потенційних можливостей дітей цього віку, можуть надати саме батьки.

Добре розвинені властивості уваги та її організованість є тими чинниками, що безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці. Як правило, успішні учні мають кращі показники розвитку уваги.

Спеціальні дослідження показують, що різні властивості уваги роблять неоднаковий «внесок» в успішність навчання із різних шкільних предметів. Так, при засвоєнні математики провідна роль належить обсягу уваги; успішність засвоєння української мови пов’язана з розподілом уваги, а навчання і читання — зі стійкістю уваги. Таким чином, розвиваючи різні властивості уваги, можна підвищити успішність школярів з різних навчальних предметів.

Однак складність полягає в тому, що різні властивості уваги розвиваються неоднаково. Найменших змін зазнає об­сяг уваги (але навіть він різко — у 2 рази — збільшується впродовж молодшого шкільного віку). Тим часом такі влас­тивості уваги, як розподіл, переключення та стійкість, можна й потрібно в дитини тренувати.

ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Увага дітей молодшого шкільного віку нестійка, вона час­то переключається з одного об’єкта на інший.  Вони можуть зосереджено займатися однією справою 10—20 хвилин (підлітки — 40—45 хвилин,  а старшокласники до 45—50 хвилин). Цим дітям складно розподіляти увагу й спрямовувати її з одного завдання на інше. Під час навчальної діяльності розвивається довільна увага дитини. Спочатку діти діють за вказівками вчителя, працюють під його постійним контролем, потім вони посту­пово набувають уміння виконувати завдання самостійно, самі ставлять мету й контролюють свої дії. Дуже часто зу­стрічаються неуважні учні, які сконцентровують увагу не на навчальних заняттях, а на чомусь іншому — на далеких від навчання думках, малюванні на парті тощо. Коли така дити­на дивиться в підручник, вона не бачить правило чи вправу, а цілеспрямовано вивчає текст або малюнок, який зовсім не стосується сьогоднішнього уроку.

Увага в таких дітей досить розвинена, але через відсут­ність належної спрямованості вони справляють враження неуважних. Неуважні молодші школярі повсякчас відволі­каються, погано сконцентровують увагу, для них характерна нестійка увага, що значною мірою впливає на результати на­вчання. Шкільному психологу постійно доводиться вислухо­вувати скарги вчителів та батьків із приводу того, що діти цього віку відволікаються на уроках, неуважні та незібрані. Найчастіше такі скарги стосуються першокласників 6—7 ро­ків. Їхня увага справді ще слабко зорганізована, має невели­кий обсяг, погано розподіляється нестійка, що пояснюється недостатньою зрілістю нейрофізіологічних механізмів, які за­безпечують процеси уваги.

За час молодшого шкільного віку в розвитку уваги від­буваються суттєві зміни, йде інтенсивний розвиток усіх її властивостей: особливо різко (у 2,1 рази) збільшується обсяг уваги, підвищується її стійкість, розвивається вміння пере­ключення та розподілу. Добре розвинуті властивості уваги та її організованість є чинниками, які безпосередньо визнача­ють успішність навчання в молодшому шкільному віці. Як правило, учні, які краще навчаються, мають кращі показники розвитку уваги. Успіх тренування ува­ги значною мірою визначається індивідуально-типологічними особливостями.

Неуважність молодших школярів — одна з найпоширені­ших причин зниження успішності навчання. Помилки «че­рез неуважність» у письмових роботах і під час читання — найбільш неприємні для дітей. Як правило, наявність значної кількості таких помилок у першокласників можна пояснити впливом кількох чинників: загальновікових особливостей роз­витку (незрілість нейрофізіологічних механізмів), початком етапу оволодіння навичками організації навчальної діяльності та іншими причинами, пов’язаними з періодом адаптації до нових умов школи. Тому в перших класах заняття з розви­тку уваги рекомендується проводити як профілактичні, спря­мовані на підвищення ефективності функціонування уваги в усіх дітей; Заняття з формування уваги проводять як на­вчання «уважного письма» й будують на матеріалі роботи з текстами, які містять різні типи помилок «через неуваж­ність»: заміна або пропуск слів у реченні, заміна або пропуск букв у слові. Важливим моментом процесу формування ува­ги є робота дитини зі спеціальною карткою, на якій написані «правила» перевірки, тобто порядок операцій при перевірці тексту. Наявність такої картки є необхідною матеріальною опорою для оволодіння повноцінною дією контролю.

Під час роботи з неуважними учнями велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог і батьки можуть використати такі види завдань:

1.  Розвиток концентрації уваги. Основний тип вправ — коректурні завдання, в яких дитині пропонують  знаходити й викреслювати певні, визначені букви в друкованому тексті. Такі вправи дозволяють дити­ні відчути, що означає «бути уважним», і розвива­ти стан внутрішнього зосередження. Цю роботу слід проводити щодня (по 5 хвилин на день) 2—4 місяці Рекомендується також використовувати завдання, які вимагають виділення ознак предметів та явищ (мето­дом порівняння); вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів тощо); завдання типу «переплутані лінії», пошук схованих фігур.
2.  Збільшення обсягу уваги та короткочасної пам’яті. Вправи базуються На запам’ятовуванні Кількості й по­рядку розміщення предметів, які демонструють кілька секунд. Коли вправа освоєна, кількість предметів поступово збільшують.
3. Тренування розподілу уваги. Основний принцип вправ: дитині пропонують одноразове виконання двох різноспрямованих завдань (наприклад, читання оповідання та підрахунок ударів олівця по столу; виконання ко­ректурного завдання та прослуховування запису каз­ки тощо). Після закінчення виконання вправи (через 10—15 хвилин) визначають ефективність виконання кожного завдання.
4. Розвиток навички переключення уваги. Виконання ко­ректурних завдань із чергуванням правил викреслю­вання букв.

При правильному виконанні завдань із розвитку нам’яті й уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку.

Для успішності в навчанні потрібно розвивати пам'ять, увагу, мислення, зв’язне мовлення молодших школярів. Бажаю вам успіхів!