Ось хатина у цвіті

Вишневої піни й бузку ,

Заколисана вітами

Яворини , що стримить на горбку .

Під віконцем – калина –

В білих китицях кущ молодий .

Шле погожу годину

Співом їй соловейко малий .

Пісня трелями грає ,

В ній – відлуння кохання святе .

І магічність триває ,

Доки кущик не перецвіте .

Восени звиснуть грона

Полум′яних , мов кров , ягідок .

Багрянітиме крона ,

А по листю пройде холодок ...