Лісгоспу-80

Привітання

Осінь щедро людям посміхнулась,

Вбралася в калинові вінки,

Промайнула лісом і торкнула

Жовтим пензлем клени і дубки.

Задзвеніла школами крилато.

Посадила вчитися дітей.

Принесла в лісгосп чудове свято –

Вісімдесятлітній ювілей.

Хай святковий настрій створить пісня.

В унісон застукають серця.

Вам, хто так опікується лісом,

Усмішка сьогодні до лиця.

Ветеранам

Ліс шумить. Прадавній…Предковічний…

Підпирає небо сотні літ.

Вже багато хто пішов у вічність,

Журавлем полинув в інший світ.

Всім, хто лісу приділяв турботу,

Шана від потомків козаків.

Єдність Богуславщини й природи –

Найміцніший з-поміж всіх зв’язків.

За служіння у зеленім храмі,

За думки недоспаних ночей

Пісня, ніби лист чи телеграма,

Вам від нас. Дорослим – від дітей.

Воїнам АТО

Тихо в лісі… Мирно сплять дерева…

Не тривожить спокою ніхто…

Раптом.., ніби грім з ясного неба!

Три кривавих літери – АТО!

Запалали, мов свічки, осики.

Ліс від горя почорнілим став.

«Що ж ви наробили, чоловіки?!» -

Шепотять березові вуста.

На коліна стала горобина,

Зламана від болю і біди.

Пригорнула гіллям свого сина

І заколисала назавжди.

Директору

Вересень у вирій тихо плине,

Павутиння бабине снує…

Керувати може та людина,

Що себе до краплі віддає.

Шум дібров… Погожа тепла днина…

Айстр барвистих пишний карнавал.

Керувати може та людина,

Що в роботі – професіонал.

Ліс шепоче тихо, мов дитина.

Зводить всі печалі нанівець.

Керувати може лиш людина,

Що в душі романтик і творець.

Колективу

Парк старий у вікна заглядає

Чи дрімає під пташиний спів.

Він людей щоранку зустрічає –

Працьовитий дружний колектив.

Ви не відмовляєте ніколи,

Віддаєте часточку тепла.

Адже від лісгоспу і до школи

Стежечка одвічна пролягла.

За ентузіазм, душевну вроду

Нині впізнають Європа й світ.

Справжнім повелителям природи

Наш музичний сонячний привіт!

Кінцівка

Хай же ліс додасть вам сил по вінця

І продовжить у здоров’ї вік.

Хай щодня витьохкують колінця

У дібровах мирні солов’ї.

Хай вітри співають колискові.

Просікою стелиться життя.

Аромат ялинової хвої

Світ наповнить Новорічних свят.

Між дубів не заблукає доля,

І добра не всохне джерело.

Не схолоне, чуєте, ніколи

Вам людської вдячності тепло.