60

Юність загубилася у квітах.

І роки летять, мов листопад.

Павутиння бабиного літа

Принесло жіночних 60.

Але це не привід для печалі.

60 – це осінь золота.

Десь до ста, а, може, іще далі

Ви не оглядайтесь на літа.

Хай душа не виявляє слабкість.

Тіло забуває про утому.

Бо для жінки 60 – не крапка,

А пікантна невеличка кома.

60

Де беруться роки ті? Хто знає?

По яких морях пливуть незримо?

І зникають де? За небокраєм?

Чи в бездонній торбі за плечима?

60 – це досвід за спиною.

60 – це благородна мудрість.

В 60 мужчина з сивиною –

Це льодяник у цукровій пудрі.

Знайте: 60 – іще не вечір.

І у 60 нам сонце світить.

Повний уперед! Розправте плечі

І тримайте курс на довголіття.

50

Дні у вирій тихо відлітали,

Квітли й достигали, наче сад.

Вчора вісімнадцятий минало,

А уже сьогодні – 50!

Десь дитинство босоніж гайнуло

В світ, не зачиняючи дверей.

Привела собі на зміну юність

Нині півстолітній ювілей.

Хай здоров’я тільки додається,

Діляться невдачі і біда,

Множиться достаток і сміється

Доленька щаслива молода.

45

Пишною жоржиною розквітла,

Довела до розуму дітей

І зустріла якось непомітно

Ягідно-медовий ювілей.

45 один лиш раз приходить.

«Бабин вік» - магічний зміст в словах.

В 45 усі світила сходять,

Пахнуть квіти, стелиться трава.

Зичимо ще довго-довго жити

Ще хоч стільки ж бути молодим.

Поздоровлень теплих, щастя, квітів

І сьогодні й завтра, і завжди.

45

Полум’ям у мареві осіннім

Свічечки березові горять.

Всі колеги і знайомі, й рідні

Знають, що тобі вже 45.

Зичимо, щоб доля дарувала

Восени весняних днів тепло.

Щоб душа не плакала – співала,

А для суму місця не було.

Дітям – долі, злагоди – родині

І не знати смутку і біди.

Хай здоров’я повниться щоднини

З сонця й вітру, із роси й води.