ДО УВАГИ БАТЬКІВ І ВИХОВАТЕЛІВ

Шановні батьки і вихователі!

Якщо ви намагаєтесь розвивати інтелект вашої дитини, але не досить чітко уявляєте, як це робити, то наш посібник може допомогти вам у вирішенні цього завдання.

Включіть вправи і завдання з цієї книжки до вашої домашньої ігротеки — і ви зрозумієте, наскільки пов’язані між собою розвиток інтелекту, психологічний комфорт у процесі розумової діяль­ності та почуття щастя дитини. Поєднайте про­цес інтелектуальної праці дитини з аналізуванням досягнутих нею успіхів.

З допомогою бліц-тестів і анкет, що наведено у цьому посібнику, ви дізнаєтесь дещо нове про типологічні особливості та способи пізнання, вла­стиві тільки вам і вашій дитині.

Спробуйте разом з дитиною виконати інтелек­туальні завдання, ігри та вправи, і ви чудодійно вплинете на розвиток своєї дитини, на її впев­неність у власних силах і на ваше спілкування та взаєморозуміння з нею.

Посібник, що пропонується до вашої уваги, передбачає співпрацю дорослого і дитини (або гру­пи дітей), оскільки він є методичним посібником і робочим ігровим майданчиком одночасно.

Ми пропонуємо вашій дитині подолати шлях від незнання до знань м’яко, без особливого напру­ження, що досягається за рахунок цікавої, проблем­но-ігрової форми подання навчального матеріалу. Саме проблемно-ігрова форма подання і підтри­муватиме пізнавальну активність вашої дитини під. час розв’язання вправ і головоломок, що містяться у цій книзі.

Якщо ви виявите терплячість, наполегливість, уважність до наших порад, а також зможете допов­нити наші завдання своєю фантазією, разом з дити­ною ви дуже швидко досягнете добрих результатів.

Пам’ятайте! Заняття не повинні втомлювати дитину. Проводьте їх частіше, але не більш ніж 20—25 хвилин поспіль.

Враховуйте унікальні особливості ваших дітей, докладайте зусиль для того, щоб інтелектуальні ігри та вправи стали для них цікавим і захоплюючим заняттям.

Перед вами — особливий посібник, який здат­ний допомогти дорослим порозумітися з дітьми, залучившись до інтелектуальної співпраці.

Насамперед необхідно усвідомити, що інтелект — це своєрідний спосіб мислення, який є уні­кальним і винятковим для кожної людини: він визначається здатністю зосереджуватись на пізна­вальному завданні, умінням гнучко переключатися, аналізувати, порівнювати, швидко встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити умовиводи тощо.

Не забувайте про те, що ваша дитина, як і ви самі,— унікальна. Успіх у розвитку інтелекту вашої дитини залежить від розуміння вами спо­собу пізнання дитиною світу в перші роки жит­тя. Підсвідомо обраний вашою дитиною спосіб пізнання безпосередньо впливає на її здатність адаптуватися в суспільстві, а також на увесь її подальший фізичний і розумовий розвиток, на успіхи в навчанні.

Спосіб пізнання визначає, яким саме чином дитина найкраще сприймає, розуміє, зберігає та використовує отриману інформацію.

Дослідження американських вчених JI. Бредвей і Б. Алберс Хіл довели, що 25 % дітей краще сприй­мають інформацію на слух (чують і обговорю­ють отриману інформацію, так званий аудіальний спосіб пізнання, дитина слухач), 30% — з допомогою зору (отримання інформації зі слайдів, зображення, схем, картинок, так званий візуаль­ний спосіб пізнання, дитина-глядач), приблизно 15-20% дітей потребують практичного досвіду для отримання інформації (кінестетичний спосіб отри­мання інформації, дитина-діяч), а ще 30% дітей краще сприймають комбінацію різних методів на­вчання (так званий комбінований спосіб отриман­ня інформації).

Так, деякі діти краще навчаються самостійно, другі — у групі з такими самими дітьми, треті — з учителем-вихователем. Деяким дітям треба поба­чити картину в цілому, для того щоб розбити її на складові під час розгляду, а інші краще засвоюють інформацію логічно, поетапно (так звані діти-синтетики і діти-аналітики).

Отже, діти краще навчаються в атмосфері, що більш відповідає їхньому власному способу, стилю пізнання, коли нову або складну інформацію пода­но з використанням найсильніших сторін кожної дитини, і коли батьки або вихователі знають, як ефективно використовувати сильні сторони дитини під час. навчання.

Наведемо основні характеристики особливо­стей індивідуального розвитку дитини.

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ

ДИТИНИ-ГЛЯДАЧА (ВІЗУАЛА)

Глядачі пізнають навколишній світ візуально, тобто під час сприйняття інформації більше по­кладаються на зорові відчуття. їхня увага природ­ним чином звернена на видимі ознаки знайомих об’єктів, вони швидко схоплюють і запам’ятовують такі візуальні характеристики, як рух, колір, форму та розмір. Більшість глядачів мають чудову зорово-тактильну координацію і від народження прагнуть насамперед розглядати об’єкт, і лише потім з допо­могою жестів характеризують його. Дійсно, біль­шість глядачів вирізняються значно розвиненою моторикою, тобто рухами, що активують одночасно очі й дрібні м’язи, наприклад м’язи пальців.

Діти-глядачі люблять розглядати картинки, їм цікавіше дивитися на ілюстрації до казки, ніж слу­хати саму казку. У дитячому садку вони із задоволен­ням грають у кубики, складають картинки із фраг­ментів (пазли), ліплять, вирізують — усі їхні заняття розраховані на взаємодію очей і рук. Вони швидко вчаться малювати й писати друкованими літерами, з легкістю запам’ятовують схеми коротких слів. У більш старшому віці діти-глядачі віддають пере­вагу настільним іграм, охоче малюють, майструють, моделюють, швидко освоюють комп’ютер, люблять відеоігри.

Володіючи розвинутою зорово-тактильною координацією, глядачі легко вправляються із завданнями, що потребують розвинених тонких моторних функцій. Оскільки глядачі, як правило, ігнорують усі інші подразники на користь візуаль­них, їм необхідно особливу увагу приділяти роз­витку мовних навичок, товариськості й загальної фізичної координації.

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ

ДИТИНИ-СЛУХАЧА (АУДІАЛА)

Слухачі пізнають навколишній світ, сприйма­ючи голоси та звуки, віддають перевагу слуховим відчуттям перед зоровими й тактильними. Оскільки мова сприймається на слух, слухачі раніше за інших дітей починають говорити та відрізняються біль­шим словниковим запасом.

Дітей-слухачів від народження легко заспо­коює музика або знайомі голоси, вони з раді­стю відтворюють найпростіші звуки. Старші діти люблять співати, розповідати вірші, ставлять нескінченну кількість запитань, правильно і доб­ре розмовляють. Вони рано виявляють цікавість

до читання, а в початковій школі охоче читають уголос і легко запам’ятовують вказівки вчителя. У старшому віці вони люблять слухати магнітофон­ні касети або диски, радіо, швидко запам’ятовують інформацію, отриману на слух, віддають перевагу розмовним іграм, наприклад віршуванню, або іграм з відгадування слів. Слухачі одержують задоволення від читання, часто разом з друзями придумують різ­ні історії та розігрують їх в особах.

Оскільки основна увага слухачів прикута до мови, вони можуть відставати від однолітків у роз­витку навичок, що пов’язані із зоровим і моторним сприйняттям.

ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ

ДИТИНИ-ДІЯЧА (КІНЕСТЕТИКА)

Діячі пізнають навколишній світ тактильним (або кінестетичним) способом, тобто шляхом без­посереднього дотику або руху. Такий спосіб отри­мання інформації припускає сильно розвинену моторику, активний рух, як результат — активність великих м’язів (плечей, рук, ніг, стегон тощо).

Більшість дітей-діячів не знають спокою. Вони багато рухаються самі й люблять, коли їх кружляють або під крають дорослі. Діячі раніше за інших дітей починають повзати, а потім і ходити. У дошкільному віці вони віддають перевагу актив­ним іграм, пов’язаним зі стрибками, лазінням, бігом, люблять кубики й іграшки, що рухаються. Через уроджену координацію та гарну орієнтацію в просторі діячі частіше піддаються фізичному ризику, ніж інші діти.

Основні проблеми, з якими діячам доводить­ся стикатися вже у дитячому садку, пов’язані з їхньою нездатністю упродовж тривалого часу зали­шатися в спокої та концентрувати всю свою увагу на одному предметі. їхній стиль — активні ігри на відкритому просторі.

У початковій школі неспокійна поведінка, неуважність на уроках можуть призвести до поганої успішності, тоді як поза школою безстрашні й силь­ні діячі незмінно завойовують авторитет серед однолітків. У той же час шалений темперамент більшості діячів спричиняє такі риси їхнього харак­теру, як дратівливість і вразливість. Вони вима­гають негайного задоволення бажань і не готові долати труднощі. Діячі емоційно нестійкі — їхні гнів і радість чергуються з незбагненною швид­кістю.

Діячі віддають перевагу іграм на свіжому повітрі, займаються спортом, наприклад, грають у футбол, плавають, ходять у походи, доглядають за тварина­ми. Віддавання ними неприхованої переваги фізич­ному сприйняттю перед сприйняттям зоровим або слуховим може призвести до виникнення мовних проблем і відставання в шкільному навчання. У який спосіб пізнаєте світ ви самі, шановні батьки та вихователі? А який спосіб пізнання при­таманний вашим дітям і вихованцям? Виявлення властивого вам способу пізнання може суттєво вплинути на правильність вибору методів і вправ, необхідних для занять з дитиною в домашніх умовах, на створення атмосфери взає­морозуміння батьків і дітей.

М. П. Андрусенко, С. В. Пєхарєва, Н. А. Горошко